Польська мова мені знайома

Сьогодні Різво Христове святкують римо-католики. Поляки називають це свято Вігілія. Воно найрадісніше і найбільшочікуване, особливо для малечі. Що найважливіше в цей день?  Ялинка, що виблискує чарівними вогниками та дарує радість своїм запахом?А може, дванадцять страв на святковому столі, над якими цілий день чарували дбайливі мамині та бабусині руки? Чи подарунки під святковим деревом? Колядки, що звеселяють душу? Найбільший скарб- це білий оплаток, яким традиційно діляться сьогодні у польських родинах. Це символ спасіння душ, символ нового життя, символ Спасителя, що з"являється на нашій грішній землі. Діляться цим особливим хлібом, бажаючи одне одному усього найкращого. А маленьке дитятко у Вефлеємі радіє, що змогло помирити і зібрати за одним столом тих, що гнівалися, сварилися, тримали в серці образу, розчарування та гнів. Маленьке дитятко дарує нам надію на майбутні дні, радість буття і сподівання на спасіння душ.  Веселих ВАМ свят!  Piotr Cugowski "Białe święta&

Холоднеча, слизько...Приходимо до хати щасливі, що безпечно вдалося добратися. Тішить одне, що ця зимова сценографія присвячена найрадіснішим та найбільшочікуваним святам Нового Року та Різдва Христового. Подарунки від Святого Миколая сьогодні розгортають наші діти. Польська дітвора очікувала на Святого у ніч з 5 на 6 грудня. Новий альбом Анджея Пясечного та Северина Краєвського "Зимові пісні" - це найтепліший подарунок. Chłodno i ślisko!Chyba zima pragnie wszystkich zaziębić. Przychodzimy do domu szczęśliwi że jednak udało się dotrzeć. Ale serce się raduje na myśl o tym, że ta przecudowna śnieżna scenografia poświęcona jest świętom Bożego Narodzenia i Sylwestrowi. Dostałam w prezencie od ś więtego Mikołaja cieplutką płytę "Zimowe piosenki" Andrzeja Piasecznego i Seweryna Krajewskego. Te piosenki ukoją wszystkie smutki i zmartwienia i ukołyszą... Kochajmy się zimą Białe płatki na szybach Mrozu kładą się wzorem Każdy nim z nieba zleci Snuje swoją histori

Нарешті зима прийшла! Сніг, морозець, холоднеча можуть приносити радість при умові, що вам не дадуть цілком замерзнути, запрошуючи до теплого дому, напоївши гарячим чаєм.У таку пору починаєш цінувати усе, що дарує тепло- шерстяний светер і шкарпетки, горнятко чаю, ребристу батарею чи стару піч, тепло долонь донечки, добрі, підбадьорливі  слова, щиру усмішку, подяку...У таку пору хочеться також ділитися теплом... Радість та передчуття свята, магія, надія появляються із першими сніжинками. Коли дітвора прибігає з холодного двору, обтрушує залишки снігу, нагороджує нас запахом морозяного повітря, спогадами про наше наче зовсім недалеке дитинство.  Wreszcie przyszła zima. Mróz, śnieg, chłód mogą przynosić rodość, kiedy ktoś zaprosi do cieplutkiego domu i napoi herbatką. W taką chłodną porę naprawdę doceniamy wszystko to,co obdarowuje nas ciepłem - wełniany sweter czy skarpety, kubeczek herbaty czy kawy, piecyk czy kaloryfer, ciepłe dłonie dziecka, dobre słowa otuchy przyjacie

Кожен з нас мандрує своєю дорогою , все вперед, вперед. Поспішаємо, щоб не запізнитися? Губимо, чи не помічаємо водночас дуже важливі речі. Якщо, комусь пощастило, то він від природи є чуттєвою людиною- уміє співчувати, співпереживати, відчувати інших людей. Якщо ні, то цього можна навчитися... Але де? В школі? На вулиці? У сім"ї? Чи вчать зараз цього?  Вразливість зараз немодна.Вразливих та співчутливих, уважних та емоційних у сучасному світі образять, не оцінять. Дехто ввжає себе емоційним, добрим, коли витирає сльози і "розуміє" героїв теленовел чи сучасних шоу. А на те, що коїться поруч не вистачає часу, терпіння та розуміння. Вразливі на дорозі життя двигають набагато більше, бо підбирають камінці від чужого життєвого тягару ( допомагають нести), осколки чужих розбитих надій, витирають чужі сльози...Але вони зате помічають кольрові скельця чужих надій і сподівань, веселку чужої радості, кольорових метеликів чужого щастя. Вони багаті емоціями і гарно пере

"Музика за хвилину здатна зробити те, до чого йдуть довгими тижнями медитування"  Colin Rose Пісня здатна розпалити в душі невідомі чи приспані досі почуття та емоції, часом перевернути уявлення про світ, людей, життя. Вона загоює душевні рани, або дає зрозуміти, що вони ще болять. Пісня може бути гімном і стати реквієм. Пісня заспокоює, заколише, розбудить, заохотить.  Люблю співати. Тоді,  коли весело на серці, і тоді, коли тривога, коли сумно. Пісня допомагає розрядити мозок, помріяти, заспокоїтись, помедитувати. При умові, що спів позитивно сприймають оточуючі. Найбезпечніше співати насамоті -ніхто не зауважить фальшування та й вух не буде затуляти.  У моєму репертуарі (репетуарі-від слова "репетувати") є і польські пісні. "Uparcie i skrycie, ah, życie, kocham cię nad życie..." Вивчити слова, мелодію і спробувати заспівати по-польськи- не таке вже й важке завдання.  Памятаю, як діти із занять з польської мови йшли й дружньо співали пісен

Падає дощ. Ні, вже лиє.. Вітер, осіння слякоть, похмурі обличчя людей. Наче осінь прийшла без попередження. Всі незадоволені. І виникає дилема: вмикати газовий котел чи ні? Але, такий порядок речей... А осінню хандру потрібно переборювати. Створювати собі гарний настрій і обовязково поділитися ним з іншими. Домашніх , рідних обдарувати поцілунком, приготувати горнятко кави, чаю, приготувати сніданок "на замовлення". Для колег та друзів доречною буде усмішка або вдалий жарт. Чого можна повчитися у поляків? Насамперед оптимізму та гарному почуттю гумору. Можливо саме ради того, що зрозуміти їхні  жарти, варто вчити мову.  Сценки та веселі скетчі польських кабаретів рятують від нудьги.Особливо, якщо порівнювати із пропозиціями нашого-українського телебачення. Жарт поняття інтернаціональне. Ми- словяни у багатьох аспектах життя подібні. Спостерігаючи, як поляки сміються над собою, своїми комплексами та недоліками, можемо вивчати їх, та їхнє життя, порівнювати  із собою, своїм

При вивченні польської мови можна користуватися методом читання складами ( sylabami ) .   Metoda sylabowa jest znana od wielu lat i szczególnie wykorzystywania w terapii pedagogicznej do przezwyciężania trudności uczniów w czytaniu i pisaniu. Metoda sylabowa uczy płynnego czytania i pisania poprzez łączenie - przenikanie się tych dwóch czynności. Uczeń pisze z jednoczesnym wypowiadaniem sylab, co prowadzi do wyrobienia nawyku samokontroli i tworzenia mocnego powiązania dźwięku z jego obrazem graficznym i ruchem ręki. Metoda ta opiera się na zasadzie stopniowania trudności, czyli przechodzenia od wyrazów krótkich o prostej budowie do coraz dłuższych, o budowie trudniejszej.  Do ro ta Gel lner Desz czo wy Dzia dek          Ten Desz czo wy dzia dek cią gle ko goś szu ka – to Desz czo wej Wnucz ki, to Mo kre go Wnu ka. Ła zi po u li cach z za chmu rzo ną mi ną, a Desz czo we Wnu ki sta le gdzieś mu gi ną!          Wło żył o ku la ry, zaj rzał do ka łu ży. Patrz ci