Radość głuchoniema

Чи застосовуєте ви афірмації?
Тобто, чи налаштовуєте себе позитивно,
 переконуєте свою підсвідомість словесно:

- Все чудово! Все прекрасно! 

Я молодець! Все буде гаразд!

Кажуть, що це досить дієвий та потужний засіб,
щоб налаштувати себе на позитив.

Не знаю як вам,а мені такі фрази не допомагали.Часом організм сам проситься попереживати, зануритися у стрес. А наші реалії, погодьтесь, не дають розслабитися.Підбадьорювання колег, подруг звучать майже як знущання.

Яким чином все буде добре, все владнається? Яким чудом?

Аж раптом появляється фраза, яка засідає в підсвідомості, як фрагмент молитви.

Справді, вірші Яна Твардовського діють як ліки, бо заставляють думати. Де і який розділовий знак поставити-кому, тире, трикрапку.Як пояснити для себе "глухоніму радість"?

Радіти тихо, мовчки, насолоджуватися тихою радістю, такою, яка нікого не дратує у соціальній мережі, якій не обов'язково ставити "лайк".

Радість глибока, тривала, занадто цінна, щоб її розхлюпати як останні краплини цінної води в пустелі. Радість мовчазна і  така, що не чує поганих новин, видуманих прогнозів, складених шарлатанами гороскопів.

 Радість- як дар Божий.

Радість - як нагорода.

Radość głuchoniema для мене ці слова стали своєрідною афірмацією.

І недосконалість стала мудрою,

випадкова зустріч зрежисована Всевишнім,

так, серце б'ється безустанно,

самотність, яка нічого не просить і нічого не обіцяє - таку самотність я вже навчилася розрізняти, хоча вона тиха і непомітна.

Хочеться читати книгу цього світу-несамовито цікаву.

Рядок за рядком, сторінку за сторінкою, розділ за розділом.

І не переживаю, що на останній сторінці 

KONIEC

Бо вірю, що є продовження...

Ankieta

Czy nie dziwi cię
mądra niedoskonałość
przypadek starannie przygotowany
czy nie zastanawia cię
serce nieustanne
samotność która o nic nie prosi i niczego nie obiecuje
mrówka co może przenieść
wierzby gajowiec żółty i przebiśniegi
miłość co pojawia się bez naszej wiedzy
zielony malachit co barwi powietrze
spojrzenie z nieoczekiwanej strony
kropla mleka co na tle czarnym staje się niebieska
łzy podobno osobne a zawsze ogólne
wiara starsza od najstarszych pojęć o Bogu
niepokój dobroci
opieka drzew
przyjaźń zwierząt
zwątpienie podjęte z ufnością
radość głuchoniema
prawda nareszcie prawdziwa nie posiekana na kawałki
czy umiesz przestać pisać
żeby zacząć czytać?

ks. Jan Twardowski