Польська мова мені знайома

Одним із способів вивчення польської  є читання книжок, цікавих статтей .  Цікавих на стільки, що незважаючи на труднощі, хочеться подолати полосу перешкод у вигляді складних виразів, гри слів, невідповідностей перекладу в онлайн сервісах і, віватуючи, переходити від розділу до розділу.  Катажина Грохоля дотепно і прицільно описує людські слабкості, допомагає читачам зануритися у польську сучасну повсякденність та зробити цікаві відкриття.  Тексти цієї авторки читаються легко. Іронія,  якою користується письменниця, відлунюється у душах читачів , допомагає зрозуміти самих себе і навчитися зауважувати і розуміти емоції оточуючих.  Пропоную Вам фрагмент, який ілюстує застосування дієслів у минулому часі. Випишіть ці слова, наприклад:  lałam                                     я лила krzyknęłam                         я крикнула zagotowałam się               я закипіла bajka weszła                 казка увійшла Зверніть увагу на застосування слів у майбутньом

Чи застосовуєте ви афірмації? Тобто, чи налаштовуєте себе позитивно,  переконуєте свою підсвідомість словесно: - Все чудово! Все прекрасно!  Я молодець! Все буде гаразд! Кажуть, що це досить дієвий та потужний засіб, щоб налаштувати себе на позитив. Не знаю як вам,а мені такі фрази не допомагали.Часом організм сам проситься попереживати, зануритися у стрес. А наші реалії, погодьтесь, не дають розслабитися.Підбадьорювання колег, подруг звучать майже як знущання. Яким чином все буде добре, все владнається? Яким чудом? Аж раптом появляється фраза, яка засідає в підсвідомості, як фрагмент молитви. Справді, вірші Яна Твардовського діють як ліки, бо заставляють думати. Де і який розділовий знак поставити-кому, тире, трикрапку.Як пояснити для себе "глухоніму радість"? Радіти тихо, мовчки, насолоджуватися тихою радістю, такою, яка нікого не дратує у соціальній мережі, якій не обов'язково ставити "лайк". Радість глибока, тривала, занадто цінна

У польскій мові є три способи дієслів: W języku polskim występują trzy tryby: tryb orzekający (oznajmujący); дійсний спосіб tryb przypuszczajacy;    умовний спосіб tryb rozkazujący   наказовий спосіб Trybu oznajmującego używamy wówczas, gdy mówimy o czynnościach (lub stanach), które rzeczywiście odbywają, odbywały lub będą odbywać, np. piszę, siedziałeś, pójdziemy. Дійсний спосіб дієслів використовуємо тоді, коли говоримо про дії чи стани, які насправді відбуваються, відбувалися чи будуть відбуватися. Trybu przypuszającego używamy wtedy, gdy mówimy o jakiejś czynności nierzeczywistej lub możliwej do spełnienia pod pewnym warunkiem, np.  Gdybym ja miała skrzydełka jak gąska, poleciałambym ja za Jaśkiem do Śląska. Poszedłbym do kina, gdybym odrobił wcześniej lekcje. Умовний спосіб дієслів використовуємо тоді, коли говоримо про дію , яка може відбуватися, або стан в якому може перебувати предмет чи особа за певних умов. Tryb przypuszczający tworzy się

Цьогорічне літо пахло і смакувало мені руколою та базиліком i  пахло мелісою та м'ятою. "Літо, що пахне м'ятою"- древня пісня, яку співали при вогнищі у добрій компанії. Що, наприклад, означає вислів "czuć miętę" - (відчувати м'яту по відношенню до когось)? Якщо маєте кішку, то її дивнa поведінка у зарослях "котячої м'яти" підкаже відповідь на це запитання. Для кішки в такий момент настає місяць березень- залицяння кавелерів (zaloty). Czuć miętę - czuć sympatię (відчувати симпатію), podkochiwać się w kimś (закохатися),  czuć do kogoś pociąg (відчувати потяг). А ще можна почути розширену версію "poczuć miętę przez rumianek" - коли невинна симпатія (лікарська ромашка) перетворюється у м'яту із запаморочливим запахом. Mięta Puenta (головна думка) będzie nieodkrywcza - ona piękna – on zdobywca, nie udało im zakochać się.  Już z początkiem tej piosenki w niejasności płyną dźwięki, bo przeciwieństw moc